Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра менеджменту Звіт №1 з дисципліни: „Організація праці менеджера”  Цінностями, які переважали у компанії були: одноосібна модель опікунського характеру, централізоване прийняття рішень, орієнтація на персонал, загальна відповідальність (ніхто особисто ні за що не відповідає), працівникам не відомі цілі, які стоять перед організацією, не контрольованість витрат, негнучке визначення обов’язків. Ці фактори і стали основною причиною виникнення проблем. Також далеко не другорядною причиною, яка вплинула на дану ситуацію було те, що розпорядження начальника не регламентувались, і підлеглі не мали чіткого уявлення про роботу яку вони повинні виконувати. Оскільки повноваження були про делеговані не правильно це привело до того, що „більшість співробітників вже на межі нервового зриву”. Одноосібна модель опікунського характеру також відіграла не останню роль в цій ситуації. Всі повноваження були покладені на Ольгу а відповідного розпорядження про делегування повноважень не було. Також був відсутній календар виконання робіт що також негативно сказалось на даній ситуації. Відмова Ксенії допомогти також була доволі обґрунтованою, адже відповідного розпорядження від начальника що потрібна її допомога не було. Отже, підсумовуючи усе вище сказане можна зробити висновок що були порушені загальні принципи адміністрування. Для вирішення даної проблеми необхідно було б вжити таких заходів: Поділ праці. Потрібно якісно і чітко розподіляти працю між підлеглими. Підлеглі повинні розуміти, що від них вимагають, тобто повинні бути поскладені посадові інструкції і в обов’язковому порядку повинен бути проведений первинний інструктаж, що документально засвідчує що працівник правильно розуміє обов’язки і готовий їх виконувати. Потрібно також було ввести єдність розпорядництва. Тобто потрібно було сформулювати чітку стратегію з делегуванням повноважень і затвердити у Генерального директора. Тоді б директор міг сформулювати розпорядження згідно з яким можна було б підключити працівників з інших відділів. Єдність керівництва. Вона виражається так: „Єдиний керівник і єдиний план для сукупності операцій, що мають загальну мету”. Якби цей принцип був дотриманий Ольга б склала календарний план робіт, погодила його з директором, він би в свою чергу підготовив необхідні розпорядження і проблема з невистачанням часу зникла б сама собою. Це зумовило б єдність роботи, узгодженість сил, об’єднання зусиль. Також варто було б дотримуватись принципу порядку, адже багато працівників були не на своєму місці і виконували лишню роботу причому несвоєчасно. Ініціатива. Це зерно успіху будь якого підприємства. Викликати ентузіазм у підлеглих найвище мистецтво управління. Щоб розвинути ініціативу потрібно надавати працівникам повну самостійність у виконанні обов’язків пов’язаних з їхньою посадою, обмежуючи її наглядом і визначенням головних напрямків їхньої роботи. Тобто підсумовуючи все вище сказане я зробила висновки для себе що управління організацією залежить від 14 загальних принципів адміністрування за Анрі Файолем. Також важливо пам’ятати що адміністратор повинен передбачати, організовувати розпоряджатися, погоджувати і контролювати. Передбачення полягає у передбачені майбутнього. Це певна програма дій на майбутнє. Програма дій – це намічувана мета, лінія поведінки, якої треба дотримуватись, етапи, які потрібно пройти, засоби якими доведе6ться скористатися. Тобто перш ніж розпочинати певну задачу потрібно чітко визначитись з цілями і завданнями, а також методами і засобами як цієї цілі можна досягти. Ну і звичайно один із дуже важливих етапів це сама організація підприємства – забезпечення його всіма необхідними для роботи матеріалами і ресурсами. Розпорядництво полягає у задіяні побудованого соціального організму Узгодженість полягає у делегуванні повноважень між відділами. Це можна...